- промовляти
- —————————————————————————————промовля́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
промовляти
Смотреть что такое "промовляти" в других словарях:
промовляти — я/ю, я/єш, недок., промо/вити, влю, виш; мн. промо/влять; док. 1) перех. і без додатка, рідко неперех. Говорити, проказувати що небудь уголос, часом звертаючись до когось; усно висловлювати думки. || до кого – чого. Адресувати кому , чому небудь… … Український тлумачний словник
замовляти — промовляти до кого [IV] … Толковый украинский словарь
читати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. і неперех. Сприймати що небудь записане літерами, письмовими знаками і т. ін.; вимовляти для слухачів щось написане, надруковане. || Уміти сприймати, розуміти що небудь написане, надруковане. || Проводити час за книгою … Український тлумачний словник
Стрельбицкие — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения … Википедия
бесідувати — ую, уєш, недок. 1) Розмовляти з ким небудь. 2) зах. Промовляти (на зборах і т. ін.), виголошувати промову … Український тлумачний словник
вимовляти — я/ю, я/єш, недок., ви/мовити, влю, виш; мн. ви/мовлять; док., перех. 1) Передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином. 2) Говорити що небудь, промовляти. || Висловлювати думку, враження, почуття. 3) розм. Благати,… … Український тлумачний словник
вичитувати — ую, уєш, недок., вичита/ти, аю, аєш, док., перех. 1) Читати протягом певного часу (перев. вголос). •• Вичи/тувати [свої/] годи/ни проводити всі заплановані уроки або лекції (у школі, вищому навчальному закладі і т. ін.). 2) Читаючи, довідуватися… … Український тлумачний словник
заговорювати — юю, юєш, недок., заговори/ти, орю/, о/риш, док. 1) перех. і неперех.Починати розмову, бесіду, звертаючись до кого небудь; вступати в розмову з ким небудь. || Робити натяк, говорити з натяком, умовляти на що небудь. || тільки док. Почати говорити… … Український тлумачний словник
замовляти — я/ю, я/єш, недок., замо/вити, влю, виш; мн. замо/влять; док. 1) перех. Доручати кому небудь виготовити, виконати, підготувати або доставити що небудь у певний, наперед визначений строк. || Просити принести які небудь страви або напої в їдальні,… … Український тлумачний словник
заприсягатися — а/юся, а/єшся, недок., заприсягти/ся і заприсягну/тися, гну/ся, гне/шся; мин. ч. заприся/гся, ла/ся, ло/ся і заприсягну/вся, ну/лася, ну/лося; док. 1) чим і без додатка. Твердо обіцяти кому небудь, підкріплюючи обіцянку якою небудь клятвою,… … Український тлумачний словник
